…ня місця всоціальній ієрархії, встановлення затребуваності людини, допущення до виконанняпевної роботи, функції та багато іншого.

Іншимисловами, суспільство – це інформаційна система відносин, у межах якої їїсуб’єкти вступають у взаємодію задля досягнення особистої та суспільної мети(розуміється як причина соціальної організації де кожен суб’єкт окрім своїхпотреб задовольняє потреби інших у вигляді суспільства). Прикладом може бутиринок праці (продаж вмінь, знань), інститут споживача (купівля як інвестиція урозвиток (ВВП або приватний капітал)), інститут освіти (навчання за соціальнікошти як виробництво компетентного інтелектуального ресурсу) тощо.

Отже,з точки зору даної категорії, інформація – це система уніфікованого іформалізованого (текст, числа, графіка тощо) знання, розуміння, досвіду,світогляду (метаінформація), винайденого окремими когнітивними інформаційнимиорганізаціями. Як зазначив Н. Луман, «неймовірно те, що один індивід взагалірозуміє те, що має на увазі інший, оскільки існує автономія та індивідуалізаціяїхньої свідомості. Розуміння сенсу можливо тільки у зв'язку з контекстом, але вякості такого спершу виступає лише зміст власної пам'яті» [7, 1]. Іншимисловами, соціальна інформація – це генералізація, емерджентність індивідуальногодосвіду, сприйняття, що існує у каналах соціальної комунікації та зберігаєтьсяна інформаційних носіях.

Інформаційнізасоби як категорія не набули високого концептуального значення середнауковців, але соціальна практика як і діяльність окремо взятої людини(когнітивної системи) доводить їхню надзвичайно важливу і експотенційнозростаючу роль. Ми вже згадували формалізацію інформації як здатність семантикидо поліфонічного вираження (ідентична інформація одночасно виражається у різнихформах). Інформаційні засоби за своєю природою аналогічні. Вони мають складнуалгоритмічну структуру, в основі якої знову-таки інформація. Але, на відмінувід С. 179інформації як певної семантики, відображення об’єкту середовища, інформаційнізасоби мають відмінний корелятивний характер (досягнення мети). Також їх можна податиу вигляді аналогій з активними речовинами, нейромедіаторами абонейротрансмітерами, програмним кодом тощо. Структура інформаційних засобівідентична для всіх видів й типів і у спрощеному вигляді складається із селективноїінформації (причини), її формалізації та каналу поширення відповідно до місцязнаходження приймача («кібернетичного центру»), від якого надходить адекватнареакція.

Упершу чергу, слід взяти до уваги, що якість інформаційного засобу залежить відвалідності якості (змісту, семантики) інформації по відношенню до мети(результату), від валідності (доступність, негентропійність) виду, типуформалізації інформації, від валідності (швидкість, спрямованість) обраного каналумедіатизації інформації. Таким чином, інженерія інформаційного засобу в повніймірі впливає на його активність, доцільність, точність у досягненні мети.

Дляприкладу можна розглянути наше особисте дослідження: у когнітивній інформаційнійорганізації виникло бажання, потреба дослідити проблему нерозуміння, недбалогоставлення, недооцінки найбільшої соціальної цінності – інформації. Для цьогокогнітивною системою було обрано текстову формалізацію знаннєвої формалізаціїкогнітивної інформації, яка буде опублікована (канал комунікації) у науковомувиданні задля привертання уваги науковців до актуальної проблеми. Але виходячиз того, що періодичні видання здебільшого не читаються або деякі науковцівизнають, що такої проблеми немає, або її проігнорують, наше дослідженнязалишить без рефлексій – отже, канал комунікації виявиться невалідним поставленійметі. Для розв’язання проблеми валідності ми можемо змінити тип формалізації іканалу комунікації, донести проблему через конференції, Інтернет, особистеспілкування тощо. Таким чином, ми намагаємось звернути увагу загалу українськихнауковців на визначену проблему і викликати адекватну соціальну реакцію. Зцього приводу Н. Луман казав: «Комунікації виявляються втраченими, колидосягнення адресатів, розуміння інформації та успіх є недостатньогарантованими» [7, 1].

Феноменінформаційних засобів значно більший і складніший ніж ми його виразили, аленавіть цей рівень його презентації С. 180 дозволяє зрозуміти, що суспільство – цесуперінформаційна організація, включення до якої окремої когнітивноїінформаційної організації або взаємодія з якою відбувається виключно наінформаційному рівні. Таким чином, з точки зору даної категорії, інформація –це спеціальна (релятивного спрямування) система комунікації соціальноїінформації (уніфікованої та формалізованої), що спрямована на якіснутрансформацію або рефлексію певної інформаційної організації. Виходячи з цього,будь-яка комунікація інформація – це компонента інформаційного засобу.

Нерозуміннясутності феномену інформації рефлексійно позначається на рівні соціальногожиття і на його якості. Насамперед це виражається у ставленні до інформації. Вконтексті наведених нами доказів чітко простежується її соціальна потужність,яка має значно ширший комплекс способів та засобів впливу і на окремогоіндивіда, і на суспільство в цілому, ніж здається. Достатнього звернути увагуна проблему інформаційної кризи, яку слід ідентифікувати як суто соціальну,людську за походженням, на чому акцентує увагу Е. Лійв: «Багато з того, щозовні схоже на інформацію, є просто шумом, що засмічує канали зв'язку. Вони непідвищують узагальнену негентропію системи-приймача. У багатьох випадках навітьзменшують його, заважають приймати істотну для системи інформацію» [17, 29].

Інформаційнакриза – це поліаспектне явище, яке не має чітко встановлених кордонів і здебільшоговживається як категорія або стан соціального інформаційного розвитку. Іншимисловами та відповідно до нашої дефініції, ця категорія характеризує кризовийстан до якого прийшло сучасне суспільство, тобто відображає проблему скороченняінформації (збільшується статистична кількість інформаційного шуму тазменшується обсяг корисної інформації) або обмеження доступу до інформації, абозміна якості інформації, або локалізації спеціальної та професійної інформації.

Середіснуючих досліджень вітчизняних та зарубіжних науковців інформаційна криза визначаєтьсяпереважно за переліченими критеріями, але наше дослідження вказує, що укатегорію «інформаційна криза» слід ввести і проблему еклектичного знання проінформацію. На нашу думку, саме вона і складає ядро проблематики інформаційноїкризи, а отже –  потребує науково-дослідноїуваги. С. 181

 

(С 181-182Подаются общии выводы исследования,они также опубликованы в статье Порало І.Феноменологізація категорії інформація у системі інформаційних відносин / ІванПорало // Практична філософія. – 2012. – № 4. – С. 119-126)

Література

1. АбдеевР.Ф. Философия информационной цивилизации / Р.Ф. Абдеев. – Москва : ВЛАДОС,1994. – 336 с.

2. КантИ. Критика чистого разума / Иммануил Кант; пер. с нем. Н.О. Лосский. –  Москва : «Наука», 1999. – 655 с.

3. КастельсМ. Галактика Интернет: Размышления об Интернете, бизнесе и обществе / МануэльКастельс; пер. с англ. А. Матвеева, ред. В. Харитонова. – Екатеринбург :«У-Фактория», изд-во Гуманитарного ун-та, 2004. – 328 с.

4. КастельсМ. Информационная эпоха: Экономика, общество и культура / Мануэль Кастельс; пер.с англ. под научн. ред. О.И. Шкаратана. – Москва : ГУ–ВШЭ, 2000. – 608 с.

5. ЛенинВ.И. Полное собрание сочинений / В.И. Ленин. – Москва : Из-во политическойлитературы, 1967. – т. 18. – 525 с. С. 183

6. ЛосскийН.О. Типы мировоззрений (Введение в метафизику) / Н.О. Лосский. – Париж :«Современные записки», 1931. – 187 с.

7. ЛуманН. Невероятные коммуникации [Электронный ресурс] / Н. Луман; пер. с нем. А.М.Ложеницина // Проблемы теоретической социологии. – Сан-Петербург : СПбГУ, 2000.– Вып. 3. – Режим доступа:http://lib.mdpu.org.ua/load/Sociology/Neveroatnost_kommunikacii_N_Luman.htm(04.04.2012).

8. Пономарев Л. По ту сторону кванта / Л. Пономарев. –Москва : «Молодая гвардия», 1971. – 304 с.

9. РакитовА.И. Философия   компьютерной   революции / А.И. Ракитов. –  Москва : «Политиздат», 1991. – 287 с.

10. СедовЕ.А. Одна формула и весь мир. Книга об энтропии / Е.А. Седов. – Москва : «Знание»,1982. – 176 с.

11. Талбот Майкл Голографическая Вселенная / Майкл Талбот. – Москва: Издательский дом «София», 2004. – 368 с.

12. ТесляЮ.Н. Введение в информатику природы : Монография / Ю.Н. Тесля. – К. : «Маклаут»,2010. – 255 с.

13. ТесляЮ.Н. Не силовое взаимодействие : Монография / Ю.Н. Тесля. – К. : «Кондор», 2005.– 196 с.

14. УрсулА.Д. Информация и мышление : Серия Философия/ А.Д. Урсул. – Москва : «Знание», 1970. – 48 с.

15. УрсулА. Проблема информации в современной науке: философские очерки / А.Д. Урсул. –Москва : «Наука», 1975. – 288 с.

16. Brooks M. Quantum reality: The many meanings of life[Electronic resource] / Michael Brooks // NewScientist. – 2011. – 24 Jan. – Mode of access: http://www.newscientist.com/article/mg20927960.200-quantum-reality-the-many-meanings-of-life.html?full=true(26.01.2012).

17. LiivE. Infodynamics. Generalized entropy and negentropy. – Tallinn, 1998. – 200 р.

18. WilliamsA. Meta-information. An impossible conundrum for evolution [Electronic resource]/ Alex Williams // Creation ministries international. – 2007. – 30 Aug. – Mode of access: http://creation.com/meta-information(18.03.2012).

19.Метаінформація («metainformation») – це інформація, яка походить не відджерела-об’єкта зовнішньої (об’єктивної) природи (першоджерело), а навпаки – зсуб’єктивної інтерпретації об’єктів зовнішньої природи: «Інформація проінформацію називається метаінформацією. Ми можемо побачити це на прикладіприготування пирога. Якщо ви хочете спекти пиріг, вам буде потрібно рецепт,який складається з: (a) списку інгредієнтів, і (б) інструкції, як змішувати іготувати інгредієнти, щоб отримати бажаний результат. Список інгредієнтів єосновною інформацією, а інструкція щодо того, що робити з цими інгредієнтами, єметаінформацією» [18, 1].

20. Знання – це насамперед певна систематизація досвіду,емерджентна формалізація певного вміння, яке утворюється на базі існуючогокогнітивного досвіду. Це дає підстави вважати, що знання не існують у готовомувигляді, що це – синтетичне явище (метаінформація), як результат співставленняокремих патернів (за дефініцією Едварда де Боно, яка була ним введена у 1969році у монографії «The Mechanism С. 184 of Mind». Під патерном науковець розумівстійку (фундаментальну) групу зв’язків у пам’яті, яку ми в даному дослідженіназвали знаками, що об’єднуються в «семантичний ланцюг») у певну семантичнумодель. Отже, знання – це первинна формалізація когнітивної інформації, якапродовжує формалізуватись далі залежно від потреби.

21. Інформація є продуктом винаходу когнітивної системи.Сам винахід передбачає утворення даною когнітивною системою нової інформації насвоєму суб’єктивному рівні. У попередньому досліджені (Порало І.В.Співвідношення знання і стохастичності у соціальному прогресі // Науковізаписки КУТЕП. Серія: «Філософські науки». – 224 . – Вип. 11. – С. 328) мирозглядали різницю між інформацію та інформаційним шумом, де апелювали допоняття Ю. Теслі «інтроформація», на базі якого і встановили, чим є інформаціяі яким чином вона виникає щоправда ігноруючи суб’єктивний фактор. Отже,інформація винаходиться лише при наявності інтроформації, яку здатна визначитилише когнітивна система на основі своєї пам’яті. За відсутності інтроформаціїінформації на суб’єктивному винахідницькому рівні не існує. Таким чином,інформаційні репліканти та формалізована інформація не винаходиться, а лишекількісно зростає [12, 53]

22. У попередньому досліджені ми вже вивчали феноменінформаційного шуму (Порало І.В. Співвідношення знання і стохастичності усоціальному прогресі // Наукові записки КУТЕП. Серія: «Філософські науки». –224 . – Вип. 11. – С. 328). У результаті були зроблені висновки, що категоріяінформаційний шум має суб’єктивний характер. Втім інформаційний шумамбівалентний, тобто одночасно являє собою і інформацію, і інформаційний шум –залежновід рівня інформаційної організації когнітивної системи або її потреби у певнійдії, знанні, реакції тощо, відповідно до властивостей, характеру, можливостейсамої інформації (корелятивність, реплікативність тощо). В сучасних умовахфактично немає можливості провести межу між інформаційним шумом та інформацією,оскільки умови соціального існування (відносини), людські потреби, психічніособливості формують і розвивають матрицю соціального життя (ядро, соціальнугіперпарадигму (суперпарадигма, парадигма парадигм)). Соціальна поведінкаіндивіда стає контингентною, а отже і його соціальні потреби постійнозмінюються, реверсують. Це, в свою чергу, ускладнює проблему чіткості й прозорості соціальних інтенцій. Якщо, наприклад,український соціум не здатний визначити, яка інформація спрямована наперспективний розвиток і прогрес; інформація, що у своєму потенціалі несесоціально-інвестиційну ціль; встановлення контролю за реплікацією інформаціїтощо, то в такому разі немає сенсу і визначати, що є інформаційним шумом. Дляосвітньо пасивного суспільства все, що не має С. 185 відношення до розваг,дозвілля та джерела заробітку автоматично стає інформаційним шумом. Але,повертаючись до контексту дослідження, під інформаційним шумом слід розумітизайву, непотрібну, неактуальну інформацію.

 

Подаєтьсядетальне вивчення феномену інформації та концептуалізація категоріїінформаційні відносини на базі отриманого нового знання, розуміння її сутності.Сформулювало дефініцію інформації з точки зору суб’єктивного підходу таактуалізовано проблему недбалого ставлення до інформації як найбільшоїсоціальної цінності.

Ключові слова:інформація, атрибутисти, інформаційна організація

Подаетсядетальное изучение феномена информации и концептуализация категорииинформационные отношения на базе полученного нового знания, понимание еесущности. Сформулировано дефиницию информации с точки зрения субъективногоподхода и актуализировано проблему небрежного отношения к информации каккрупнейшей социальной ценности.

Ключевые слова: информация,атрибутисты, информационная организация

Served detailedstudy of the phenomenon of information and conceptualization of the categoryinformation relations derived on the basis of new knowledge, understanding itsessence. State the definition of information in terms of the subjectiveapproach and update the problem to the neglect of information as the greatestsocial value.

Key words: information,atrybutysty, information organization

С. 186